Стаття з журналу № 4'1999

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ З ПРАВ ЛЮДИНИ

599
28.10.1999

КІНЕЦЬ ЕПОХИ: ОСТАННЄ ЗАСІДАННЯ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ З ПРАВ ЛЮДИНИ

Європейська комісія з прав людини, яка вже 45 років відіграє ключову роль у справі захисту прав людини в Європі, проводить цього тижня своє останнє засідання.

Після створення у 1954 році Комісія зареєструвала понад 45 000 скарг від представників більш як 100 національностей із заявами про порушення Договірними державами Європейської конвенції з прав людини 1950 року. На кінець цього тижня нею буде випущено більше 3700 доповідей по суті справ, які, на її думку, заторкують складні питання фактів порушення та права за Конвенцією.

До листопада минулого року Комісія¹ відігравала роль першого «місця призначення» для всіх нових скарг. Після попереднього розгляду вона вирішувала питання щодо прийнятності справи для розгляду. У разі якщо справа визнавалася прийнятною, а дружнього врегулювання справи не було досягнуто, Комісія готувала доповідь, у якій встановлювалися факти та висловлювалася думка щодо суті справи. Одним із завдань Комісії було проведення заходів для збирання доказів за межами Страсбурга, коли письмових доказів було недостатньо; за останні роки таких заходів було проведено чимало.

Після цього справи надсилалися до виконавчих органів Ради Європи, Комітету міністрів. Більш важливі з них передавалися до Європейського суду з прав людини, який працював на тимчасовій основі.

З кінця 1980-х років різке збільшення кількості заяв призвело до перевантаження двоступеневої системи, що складалася із Комісії та структур Суду. У 1955 році Комісією було зареєстровано загалом 138 заяв; на 1988 рік річна кількість їх досягла 1009, а на 1997 рік — 4750. Тому було створено Протокол № 11 до Конвенції, для того щоб замінити цю систему єдиним Судом, який працює на постійній основі. Протокол № 11 набрав чинності з 1 листопада 1998 року. Проте до 31 жовтня 1999 року Комісія продовжувала свою роботу, розглянувши майже 500 заяв, які перебували на розгляді та були визнані прийнятними до 1 листопада 1998 року.

Голова Європейської комісії з прав людини Стефан Трешель заявив: «Комісія проторувала шлях у справі захисту прав людини на міжнародному рівні. Її сила полягала не тільки в професіоналізмові та відданості справі її членів, а й у тісному та дружньому співробітництві з компетентними і зацікавленими у своїй роботі співробітниками Секретаріату. Разом ми створили справжню атмосферу співпраці та відповідальності, що працювало тільки на користь громадян Європи».

Висловлюючи вдячність Комісії за її роботу, Голова Європейського суду з прав людини Люціус Вільдхабер заявив: «Система Конвенції багато в чому завдячує Комісії та її членам. Упродовж багатьох років своєї діяльності Комісія була механізмом виконання Конвенції. Ось чому Комісія вписала чимало визначних сторінок в історію Конвенції. Збір доказів, дружнє врегулювання та великою мірою визнання прийнятності справ були прерогативою у роботі Комісії, були тією ділянкою, у якій вона, можливо, працювала найактивніше і в якій результати її роботи найвідчутніші. Але, безперечно, вона також справила значний вплив на розвиток прецедентного права Конвенції. Багато найвідоміших рішень Суду ґрунтується на висновках Комісії».

Звертатися до Емми Гельєр (Emma Hellyer)
Телефон: (0) 3 90 21 42 15
Факс: (0) 3 88 41 27 91

¹ У 1998 році склад Комісії налічував 32 члени, а секретаріат — 100 співробітників, які працювали на постійній основі, та 50 — на тимчасовій основі.

Голосування