Стаття з журналу № 3'1999

421
9.08.1999

Комюніке Секретаря Суду

РІШЕННЯ У СПРАВІ «ДУЙЄБ ПРОТИ НІДЕРЛАНДІВ»

Європейський суд з прав людини постановив, що у справі «Дуйєб проти Нідерландів» (Douiyeb v. the Netherlands) порушення Європейської конвенції з прав людини не було.

Заявник у справі — громадянин Марокко Абдельазіз Дуйєб (Abdelaziz Douiyeb), 1960 року народження, проживає в Амстердамі. У лютому 1996 року пан Дуйєб, якого було запідозрено в торгівлі людьми, на порушення статті 250ter Кримінального кодексу Нідерландів, перебував під вартою у поліції. Однак внаслідок друкарської помилки ордер на затримання було видано з посиланням на статтю 250 замість статті 250ter Кримінального кодексу. Заявник стверджував, що тримання його під вартою згідно зі статтею 250 — незаконне.

У прийнятому одностайно рішенні Суд постановив, що порушення Конвенції за пунктами 1с і 4 статті 5 (право на свободу та особисту недоторканність) допущено не було.

Судове рішення було постановлене Великою палатою у складі 17 суддів, а саме:

Елізабет Палм (Elizabeth Palm, Швеція),голова

Луїджі Феррарі Браво (Luigi Ferrari Bravo, Італія)

Люціус Кафліш (LuciusCaflisch, Швейцарія)

Жан-Поль Коста (Jean-Paul Costa, Франція)

Вєра Стражніцка (Viera Stráznická, Словаччина)

Віллі Фурманн(Willi Fuhrmann, Австрія)

Карел Юнгвірт (Karel Jungwiert, Чехія)

Марк Фішбах (Marc Fischbach, Люксембург)

Бостьян Жупанчич (Boљtjan Zupancic, Словенія)

Ніна Важич (Nina Vajic, Хорватія)

Джон Хедіган (John Hedigan, Ірландія)

Вільгельміна Томассен (Wilhelmina Thomassen, Нідерланди)

Маргарита Цаца-Ніколовська (Margarita Tsatsa-Nikolovska, колишня республіка Югославії Македонія)

Тудор Пантіру (Tudor Pantiru, Молдова)

Егілс Левіц (Egils Levits, Латвія)

Крістак Трая (Kristaq Traja, Албанія)

Снежана Ботучарова (Snejana Botoucharova, Болгарія),

а також Мод де Бур-Буквіккіо (Maud de Boer-Buquicchio), заступник Cекретаря.

Повний текст цього рішення можна знайти на веб-сторінці Суду в Інтернеті (http://www.dhcour.coe.fr) англійською та французькою мовами.

Канцелярія Європейського суду з прав людини
F–67075 Strasbourg Cedex
Звертатися до Родеріка Лідделла (Roderick Liddell),
телефон: (0)3 88 41 24 92;
або до Емми Гельєр (Emma Hellyer),
телефон: (0)3 90 21 42 15;
факс: (0)3 88 41 27 91

Європейський суд з прав людини було створено 1959 року в Страсбурзі з метою здійснення судочинства щодо порушень Європейської конвенції з прав людини 1950 року.

1 листопада 1998 року було створено Суд на постійній основі, який замінив колишню двоступеневу систему: Суд на тимчасовій основі і Комісія.

¹ Обраний суддею від Ліхтенштейну.

² Обраний суддею від Ліхтенштейну.

³ Рішення було письмово постановлене та проголошене 8 липня 1999 року. Згідно зі статтями 43 та 44 Конвенції, воно є остаточним.

Згідно зі статтею 43, упродовж трьох місяців від дати постановлення рішення палатою будь-яка сторона у справі може, у виняткових випадках, звернутися з клопотанням про передання справи до Великої палати, яка складається з 17 членів. Колегія у складі п'яти суддів приймає таке клопотання, якщо справа порушує серйозне питання щодо тлумачення або застосування Конвенції чи протоколів до неї або важливе питання загального значення.

Згідно зі статтею 44, рішення палати стає остаточним:

а) якщо сторони заявляють про те, що вони не звертатимуться з клопотанням про передання справи до Великої палати; або

в) через три місяці від дати постановлення рішення, якщо клопотання про передання справи до Великої палати не було заявлене; або

с) якщо колегія Великої палати відхиляє клопотання про передання справи до Великої палати згідно зі статтею 43.

⁴ Обраний суддею від Ліхтенштейну.

⁵ Рішення було письмово постановлене та проголошене 5 липня 1999 року. Згідно зі статтями 43 і 44 Конвенції, воно є остаточним, а саме:

Згідно зі статтею 43, упродовж трьох місяців від дати постановлення рішення палатою будь-яка сторона у справі може, у виняткових випадках, звернутися з клопотанням про передання справи до Великої палати, яка складається з 17 членів. Колегія у складі п'яти суддів приймає таке клопотання, якщо справа порушує серйозне питання щодо тлумачення або застосування Конвенції чи протоколів до неї або важливе питання загального значення.

Згідно зі статтею 44, рішення палати стає остаточним:

а) якщо сторони заявляють про те, що вони не звертатимуться з клопотанням про передання справи до Великої палати; або

b) через три місяці від дати постановлення рішення, якщо клопотання про передання справи до Великої палати не було заявлене; або

с) якщо колегія Великої палати відхиляє клопотання про передання справи до Великої палати згідно із статтею 43.

Провадження у справі розпочалися 18 лютого 1987 року. Однак Суд може враховувати лише ті з них, які здійснювалися після ратифікації 18 березня 1992 року Словацькою Республікою Європейської конвенції з прав людини.

Голосування